«Я себе ненавиджу! Відчуваю до себе огиду та сором! Чому я не роблю те, що потрібно!?…»
«Мені неприємно і гидко згадувати ту себе, яка не могла нічого змінити…»
«Я щось чорне і неприємне… як бруд, фекалії… мене від себе нудить…»
«Я — не такий як вони… я гірший, не успішний… якийсь неповноцінний і це нестерпно…»
«Мені хочеться вбити ту частину себе… ту себе, яка це все відчуває!..»
Що таке токсичний сором?
Токсичний сором — невід’ємна складова частина психологічної травми, комплексного ПТСР.
Це вивчена емоційна реакція. Як наслідок впливу емоційного, фізичного, сексуального насильства, байдужості чи відторгнення, що спричинялось іншими людьми, суспільством.
Прийняти те, що світ несправедливий, байдужий, наповнений насильством насправді виявляється набагато важче ніж переконати себе, що ти поганий, гидкий, брудний, якийсь не такий…
Він знову і знову спалахує всередині невимовним пекучим полум’ям. Ніби вмить розсипаєшся на міріади маленьких шматочків, які намагаються зникнути, сховатись, кудись заповзти, розчинитись в атомі повітря. Під агресивним натиском чиїхось презирливих очей…
Коли з’являється сором?
Знову і знову різко проривається сором в ситуаціях, що якось нагадують минуле — коли відштовхують, знецінюють, порушують кордони або щось про це нагадує.
Коли в думках людина занурюється в травматичне важке минуле. Коли згадує той досвід — короткий чи дуууууже довгий, нескінчений який довелось пережити.
Коли порівнює — як порівнювали тоді… словами чи діями… показували хто вартий кращого… Коли порівнює з тими, кому не довелось цього відчути…
Токсичний сором який виникає — вмить знищує почуття власної гідності. Вибиває землю з під ніг. Людина провалюється в свої травматичні відчуття-спогади.
При емоційних регресіях ви повертаєтесь у ті відчуття «нікчемності», які відчували тоді… які були вимушені відчувати тоді…які вас примушували тоді відчувати…
Як формується токсичний сором?
Будь яка емоція чи почуття дитини що наштовхується на відторгнення, засудження, неприйняття, відразу, агресію — миттєво перетворюється в токсичний сором.
Через насилля, нехтування нашими почуттями — власні почуття починають нас лякати й одночасно ми боїмось реакції інших людей.
Формується Внутрішній Критик. Чия влада тотальна і тиранічна.
Наші емоції — то наші орієнтири. Тому необхідне відродження, відновлення контакту з собою, своїми почуттями. Прийняття своєї емоційної сторони, болю, пережитого. Для відчуття власної цілісності, цінності. Та вибору того, що дійсно для нас є важливим.
©️Людмила Мініна