Важливо визнавати, що не всі чоловіки зраджують.
І причини для зради у кожного дуже різні…
Так чому ж чоловіки зраджують?
Стосунки не мають особливої цінності.
Вони спонтанно склалися. Не було сформоване чітке бажання, потреба в них. Є стосунки —добре, не буде – також Ок. Тому немає страху, що зрада зруйнує щось важливе.
Витримування дистанції з партнеркою.
Зрада дає можливість надійно утримувати дистанцію, бути більш холодним, відчуженим. Відновлювати її. Береже від ризику надто зблизитись емоційно.
Є важливість різноманітного сексуального досвіду.
Хочеться спілкуватися, фліртувати, «тусити», займатися сексом з різними дівчатами. На даному етапі життя основною є саме така потреба. Не хочеться відповідальності, серйозних стосунків. Хочеться легкості, свободи та задоволення.
Сексоголізм (сексуальна залежність).
Сформована роками як спосіб себе підтримати, втішити, вберегти та багато ін. Стосунки хаотичні або їх немає. Сексуальні зв’язки мають характер компульсивних. Імпульс який задовольняє в першу чергу не сексуальну потребу.
Щоб дружина/дівчина пішла.
Давно вже хочеться закінчити стосунки. Але таке рішення, таку відповідальність не хочеться брати на себе. Зрада як спосіб підштовхнути її до такого вибору.
Крихке его.
Підтримка своєї цінності, сексуальності, привабливості. Відновлення власної союамооцінки за рахунок інших людей. Використання їх. Неможливість бути в близьких стосунках, показувати свою вразливість, озвучувати свої потреби та бажання.
Криза в стосунках.
Зрада як можливість їх регулювати. Як спосіб їх зберегти, залишитись в них. Є багато цінного в стосунках, дружині. Але є й багато дискомфорту, фрустрації, конфліктів. Застарілих. Які не вдається вирішити удвох — необхідна психотерапія для пари.
Не хочу собі відмовляти в сексуальному задоволенні.
Дружина — для сім’ї. Інші жінки — для втіхи. Усвідомлений вибір. Достатньо чітке розмежування. Неможливість будувати глибокі, емоційно близькі стосунки. Поверхнева близькість. Створення іллюзії щастя та добробуту.
Пошук нового партнера.
Всередині є сформоване рішення закінчити стосунки. Але не хочеться йти в нікуди. Хочеться йти з одних стосунків відразу в інші. Щоб полегшити для себе цей перехід.
Так всі роблять.
Не відрізнятися від друзів, партнерів по роботі. Бути як всі. Потреба в приналежності обраному колу є більш цінною та важливою. Страх відторгнення, засудження та дискримінації ними.
Зрада як норма.
Так жили батьки. Перейнятий сценарій їхніх стосунків. Не вбачається в цьому нічого дивного, болючого. Сформована внутрішня норма. Норма зради. Норма відношення один до одного. Норма того — як кожен з партнерів має себе відчувати в стосунках.
Образа. Помста.
За зраду чи щось інше. Ситуація, яка не була проговорена, пропрацьована. Тоді зрада стає тим засобом, що дає можливість зрівняти рахунок, знайти полегшення, відновити баланс. І або закінчити стосунки. Або з відновленим почуттям справедливості продовжувати жити далі.
©️Людмила Мініна