Я гірший за інших - Психолог, травматерапевт Людмила Мініна
Skip links
я гірший за інших

Я гірший за інших

Відчуття, що я гірший за інших.

Кожному з нас в тій чи іншій мірі знайоме це відчуття. Ми всі порівнюємо себе з іншими.

Іноді це відчуття людина переживає особливо гостро. Провалюється в нього в певних ситуаціях. Зазнаючи при цьому сильний дискомфорт, неповноцінність, нікчемність, біль, завмираючи і заморожуючись у своїх почуттях, дуже засмучуючись і знесилюючись.

Звідки ці почуття?

Ми можемо запитати себе: Про що це? Що мені нагадує? Які ситуації з минулого?

І пам’ять дістане з глибин низку подій, періодів, моментів. Різного віку. Починаючи з дитинства. Тому що саме там все і починалось.

Багато клієнтів відзначають, що до певного віку вони були зовсім іншими — веселими, впевненими дітками, легко контактували. А потім щось відбувалося, змінювалося… Частіше низка травматичних подій, що залишили після себе це почуття як незгладимий слід. Контакт із навколишнім світом було порушено, болісно обірвано…

Інші ж пам’ятають себе такими завжди — гіршими за інших. Так як їхній травмуючий досвід відноситься до більш раннього віку. Часто за цим стоїть відторгнення близькими, дефіцит душевного тепла та любові, фізичне, сексуальне та психологічне насильство.

Коли дитину ображають, відторгують, чинять насильство, порівнюють з іншими на користь їх. Нехтують її почуттями, потребами та бажаннями. Висміюють те, якою вона є, що думає, відчуває, як висловлює себе. Даючи зрозуміти, що вона ніхто, не важлива, не потрібна, зайва, до неї немає поваги. Тоді дитині не залишається нічого, як прийняти це за єдину вірну істину. І якось жити з цим далі. У неї немає ресурсів, умінь чи сил чинити опір цьому на той момент. Лише через десятиліття, вже дорослими знайде їх, щоб звернутися за допомогою і пропрацювати це.

Найважливіше, що це не їхня власна думка про себе. Я гірший за інших — це нав’язана оцінка людей з минулого, їхні слова та гидкі вчинки. Все дуже сильно спотворило уявлення про себе самих. Цю оцінку просто привласнили, проковтнули. І ті люди з їхньою знецінюючою думкою стали внутрішніми частинами — внутрішніми критиками та тиранами… продовжуючи робити це далі…

І важливо почати їм чинити опір, ставити під сумнів, давати відсіч. Повертаючи собі крок за кроком простори внутрішнього світу.

Адже нам лише знайома думка інших. А ось дізнатися, дійсно зрозуміти, який же я насправді, ще багато в чому тільки доведеться!

©️Людмила Мініна

error: Alert: Content selection is disabled!!