Усім без виключення притаманна соціальна тривожність — страх інших людей. Він може бути ледь відчутним, легким, середньої вираженості. Чи набувати потужності і сили фобії.
Страх може бути настільки сильним, що перехоплює подих, ціпеніє тіло, ніби ось ось відключишся і втратиш свідомість. Пульс в голові. До панічних атак і втрати свідомості.
Основні симптоми соціофобії:
- Гіпергідроз (підвищена пітливість).
- Тахікардія.
- Перехоплює подих. Труднощі дихання.
- Тошнота.
- Почервоніння шкіри.
- Швидка плутана мова.
- Тремор.
- Панічні атаки.
- Ступор.
- Викривлене негативне сприйняття себе.
- Настороженість та неприємні очікування.
- Бажання сховатися, бути непомітним.
- Страх, що тебе висміють. Щось скажеш, зробиш не так.
- Що стане погано. Втратиш свідомість.
- Здається, що всі на тебе дивляться.
- Може супроводжуватися вживанням алкоголю, наркотиків, лудоманією, депресією.
Чого ж насправді боїться людина?
В основі і в глибині цієї фобії лежать дві емоції:
страх фізичного та емоційного насильства та інтенсивний сором — разом або поодинці.
І це завжди є пережитий травмуючий досвід. Виключенням є розлади аутистичного спектру (аутизм, синдром Аспергера та ін.)
Страх насильства. Бути приниженим. Знову пережити досвід, в якому вдалося вижити. Є чітке усвідомлення, якими можуть бути люди. На що вони готові, здатні. Страх знову не зуміти захистити свої кордони, себе. Всепоглинаючий жах.
Страх бути викритим. Знову відчути пожираючий сором. Що дізнаються те, який ти є насправді. Що приховуєш. Що зробив, який мав досвід, що зробили з тобою, хто твої батьки, що зробили вони, які вони. Страх відторгнення внаслідок цього.
Тому єдина можливість вижити — замкнутись в собі й відсторонитись. Щоб самозберегтись.
Бажання уникати людей, місця, ситуації, які є неприємними. До інколи майже повної ізоляції.
І чим більше людина уникає подібного — тим більше посилюється страх, зміцнюється і прогресує соціофобія.
©️Людмила Мініна