Потрібно ділитись!
Так часто кажуть батьки своїй дитині. Або ж хтось дуже зацікавлений у цьому.
Раніше було надто цього багато — повсюди, девізом виховання. І це, безумовно, все зрозуміло. Це від страху глибоко всередині. Дбаючи про виживання потомства. Адже не так давно — ті, хто при владі приходили і забирали самі, за це розстрілювали, висилали до таборів… Необхідно було бути дуже покірними, завбачливими та обережними… Це в’їлося міцно та глибоко…
Мені здається, зараз цього поменшало. Думаю пов’язано зі зростанням цінності особистості, кордонів, приватної власності, завдяки політичним та соціальним змінам.
Я відчувала тиск ділитися на собі. Мені говорили це дуууууже часто. Можна побачити на дитячому фото, де я серед дітей вчепилася у свою ляльку і міцно притиснула її до себе, ближче до тіла. Оскільки решта моїх іграшок уже була розібрана. Мені пощастило – я встигла її схопити. Мені це не подобалося. Те, що торкаються моїх речей. Недбало з ними поводяться. Але мене ніхто не питав. Ніхто цим не цікавився…
Саме тому я не маю жодного дитячого фото в улюбленій сукні — вона було на іншій дитині моїх батьків — він же менший! Моїми найновішими ляльками грала також не я. Хоча багато в чому була присутня деяка справедливість…
Я дуже багато чую таких історій – поставлена перед фактом “Ділітися!” дитина залишалася з подавленим протестом. Вимушена змиритися з рішенням тих, у кого влади і сили було більше.
І часто бачу наслідки такого відношення:
- відсутність розуміння своїх кордонів
- відсутність права на них
- невміння відмовити, сказати «ні»
- страх захистити себе
- сором здатися жадібним
- бути за це покараним
- бути відторгнутим
- відсутність відчуття та розуміння своїх потреб та багато іншого.
Вулицями ходять мільйони таких людей. Вибирають задоволення чужих потреб. Тих, хто боїться подбати про себе, здатися «егоїстами».
І це тривалий внутрішній процес, тривала терапія — відновлення своїх кордонів та права на них. Присвоєння та визнання свободи самому обирати — ділитися чи ні, з ким і коли, у зв’язку з чим і наскільки. Набуття розуміння, що турбота про себе та вибір себе — необхідність психічного здоров’я та задоволеності життям. І що багато спрямованих до нас звернень про «егоїзм» — лише неприкриті огидні спроби маніпуляцій.
©️Людмила Мініна