Закрий свій рот! - Психолог, травматерапевт Людмила Мініна
Skip links
сплески агресії

Закрий свій рот!

Якщо ти та людина, яка досі виправдовує свої сплески агресії, насильства, зневаги, знаходячи причину в інших. Ця стаття для тебе.

Ти вважаєш, що проблема в іншій людині – вона не розуміє з першого разу, виводить і провокує тебе? Чи не робить так як ти хочеш? Що це їхня відповідальність, якщо не можуть бути слухняними та покірними?

Вираження твоїх почуттів – виключно ТВОЯ відповідальність. Ти це робиш, бо просто собі дозволяєш. Даєш собі повне право так чинити. Виправдовуючись поведінкою інших. Перекладаючи на них СВОЮ відповідальність.

Немає жодної причини кричати, бити, ображати дитину, близьку людину — все це є насильством та відсутністю поваги. Цьому немає виправдання. І ти повинен це зупинити!

Це стосується і сплесків агресії, спрямованих не на них. Чому в домі всі повинні здригатися, чуючи твої гучні крики, гуркіт речей, що б’ються, не маючи можливості сховатися від усього цього?

Особливо хочеться приділити увагу в контексті дітей. Адже часто відбувається так:

«Коли бачиш, що я виходжу з себе — біжи, ховайся від мене в туалеті. Закрийся і не виходь, доки я не заспокоюся».

Серйозно?!!.. Чия це відповідальність? Якщо ти не можеш керувати своїми емоціями — йди і закрийся в туалеті! І не виходь, доки не заспокоїшся ти!

«Ти що не бачиш, що татові погано зранку, тато злий. Не заважай спати. Не гуркоти іграшками. Не трапляйся під гарячу руку. Вже час вивчити!»

Що час, то це лікувати алкогольну залежність. А не робити з дитини цапа-відбувайла.

«Я кричу на нього і не можу зупинитися. Мені самій від цього погано, але нічого не можу вдіяти. Він мене просто провокує своєю поведінкою, потрапляє під гарячу руку…»

Можеш! І ТВОЯ відповідальність вирішити це питання!

Твоя дитина – не помийне відро, щоб зливати в нього весь накопичений негатив і незадоволеність. Перестань ховатися за безпорадністю!

Твоя відповідальність як матері створити для неї безпеку — особливо вдома. А не бути агресивною, руйнівною фігурою.

Ми вчимо тому, що вміємо самі. Показуємо, яких стосунків вони гідні. Закладаємо основи ставлення до них у майбутньому – друзів, ровесників, колег, партнерів. З повагою. Або нехтуючи всіма правами, правилами та кордонами.

Калічимо їхню психіку, залишаючи незабутній слід. Психоневрологічні симптоми – неминучість. Асоціальна поведінка, залежність і протест — це мінімальна відповідь, яку вони можуть дати.

Важливо усвідомлювати свій розмір, гучність та вік, силу та ранг. Визнавати свою відповідальність за все це. Перестати руйнувати. Почати піклуватися та берегти.

©️Людмила Мініна

error: Alert: Content selection is disabled!!