Апатія

«Я відчуваю апатію… Мені нічого не хочеться… Нічого не приносить задоволення. Ні з ким не хочеться говорити, ні з ким зустрічатись. Забуваю про те, що збиралась зробити. Можу годинами просто лежати і все…»

І так, це може бути причиною фізичної втоми, ендогенної депресії, шизофренії, органічних уражень мозку та тілесних хвороб…

Але все ж частіше апатія – це надзвичайно винахідливий спосіб психіки захистити нас від дуже болючих почуттів, роздумів, переживань. Блокувати їх, не пускати у нашу свідомість.

Причини апатії:

• Втрата близької людини, кого неможливо повернути. Не зустрітися з люблячим поглядом, не відчути дотику. До кого не пригорнешся, не звгрієшся в обіймах. Не відчуєш більше ніколи биття палкого серця…

• Переживання кризи життя. Яке не склалося так як хотілось. Не стало своїм, теплим та затишним. Не було змоги, можливості, знань щось змінити, суттєво покращити…

• Стосунки, які причиняли біль. Принесли лише розчарування. Обмануті очікування. В яких доводилось переступати через себе. Наступати собі на горло. Знову й знову зраджувати собі. Задовольняти чужі потреби…

• Переживання важкого сьогодення. На яке немає впливу. Яке неможливо змінити…

• Втрата частини тіла чи органа. Важка реальність з якою доводиться миритись. Новий погляд на себе, який важко приймати.

• Втрата роботи, дому, цілей, мрії в житті.

• Дитячі травми, що проявляються в вигляді комплексного ПТСР. Ми можем ігнорувати зв’язок своїх переживать в даний момент зі своїм минулим, але наше тіло пам’ятає все…

• Психологічна травма. Свіжа чи давня. Фізичне, сексуальне насильство. Підступна зрада коханого чи друга. Ніж в спину. Рана в душі, що не загоюється, кровить, паралізує. Перевернула наш світ. Все почорніло й втратило сенс…

Симптоми. Основні ознаки апатії:

• Відсутність енергії і сил. Слабкість.
• Сонливість.
• Відсутність зацікавленості до того, що радувало, приносило задоволення.
• Подавленість
• Відстороненість та відчуженість від себе, почуттів, інших.
• Сповільненість реакцій.
• Порушення концентрації.
• Забування, куди поклав щось, куди збирався.
• Замкнутість.
• Відчуття емоційної самотності.
• Відсутність або зниження апетиту.
• Не бажання доглядати за собою.
• Відсутність мотивації.

Як вижити в цьому болі й не захлинутись?..

По досвіду знаю як важливо супроводжувати людину на цьому шляху. Як важливо розділяти біль. Бути свідком цього жахіття й несправедливості. Полегшувати та контейнувати. Крок за кроком, поступово йти до змін та трансформації. Зцілювати внутрішні рани. Оновлюватись. І з відродженими внутрішніми силами починати новий день життя.

©️Людмила Мініна