Мізофобія — навʼязливий страх забруднення, зараження, «грязноти».
Досить специфічна фобія. Хоча, в своїй практиці зустрічаюся з нею достатньо часто.
Може мати різний ступінь вираження.
Як проявляється мізофобія?
Проявляється в тому, що людина намагається уникати контакту з навколишніми предметами, що становлять загрозу, брудом, що навколо. Вибудовуючи власні правила взаємодії з навколишнім світом.
Носіння захисних рукавичок, правила обробки та миття рук, правила взаємодії з предметами…
Життя може звужуватися до власної квартири. В якій також існує ряд правил, яких необхідно чітко притримуватися, щоб хоч якось підтримувати психічну рівновагу. Наприклад, весь одяг, в якому людина була за межами власного дому, відразу переться чи ще додатково проходить певну обеззаражну обробку. Чіткі правила прибирання, торкання…
Існують правила миття рук. Обробки предметів. Правила їх використання.
Можуть створюватися специфічні навʼязливі ритуали для забезпечення чистоти — конкретне число миття рук, обробки та ін. За рахунок цього фобія може співіснувати з ОКР.
Всі ці умови неабияк виснажують, але дають відчутне полегшення, тимчасове відчуття безпеки від бруду. Яке триває, на жаль, зовсім недовго…
І простір людини з часом звужується все більше і більше.
Причини мізофобії, основуючись на власній практиці.
Страх заразитися через забруднення чимось. Як досвід, що уже мав місце в минулому — власному, або когось із рідних. Що призвів до смерті, невиліковної хвороби чи серйозної життєвої кризи.
Але частіше мізофобія являється метафорою, що приховує під собою зовсім інший зміст.
Мізофобія — таке собі креативне утворення психіки для того, щоб людина могла хоч якось існувати. Такий собі захисний механізм, відволікаючий маневр від того, що болить насправді, від того невимовного внутрішнього болю, що людина вимушена була пережити… Це спроба захиститися, уникнути контакту з кимось конкретним, якоюсь значущою фігурою (часто батьком чи матірʼю), що причинила багато болю. Захист психіки від певного пережитого травматичного досвіду шляхом відокремлення його, витіснення в такий спосіб. Переведення в конкретний, більш прийнятний для людини страх забруднення,«грязноти». З яким взаємодіяти в мільйони разів комфортніше, ніж із справжнім, прихованим досвідом, що відчувається практично непереносимим. Перенаправлення уваги, енергії з того, що дає відчуття повного безсилля та незахищеності — на бруд, «грязноту» навколишнього світу, з якою можна боротися та контролювати…
Але, на жаль, це все не дає справжнього полегшення. Так як внутрішній досвід залишається незмінним, не пропрацьованим, а лише дуже добре і надійно захищеним…
Тому лікування мізофобії має бути направлене на пропрацювання внутрішнього емоційного матеріалу, контексту, в якому утворився цей симптом, прихованих причин даної фобії. Інакше воно буде просто неефективним. Також у вас як клієнта має бути ресурс та готовність торкатися болючого досвіду. І, звичайно, бажання звільнитися від мізофобії.
©️Людмила Мініна