Чи знайомо вам?
Коли ви торкаєтеся чогось живого надважливого всередині — ви уже не можете про це забути. Не можете більше про це не думати. Це ігнорувати. Воно стає непереборним. Сильнішим за страх. Це ніби доторк до вічності. До чогось більшого в собі. До істинної глибинної своєї сутності.
Коли ми віднаходимо це. Наше життя змінюється. Ми більше не можемо обманювати себе, що це не цінно, не важливо. Це щось набагато сильніше нас. Набагато більше. Істинна сутність, призначення.
Так відбувається і в терапії. Коли клієнт визнає її. Починає говорити, торкатися цього, взаємодіяти з цим. Його очі починають сяяти. Він сам починає випромінювати світло. Так є. Так бачу я. Так відчуваю знаходячись в контакті.
У кожного це щось своє — бажання мати дітей, вибір життєвого шляху, стосунків, сфери діяльності. Але це те живе, без чого щасливе життя уже стає неможливим.
Ми можем довгий час заперечувати це в собі. Не знаходячи підтримки. Намагатися подавити, вбити. Слухати критику оточуючих. Можемо створювати безліч тілесних симптомів, щоб відволікти свою увагу. Заводити себе дуже далеко від цього. Жорстко блокувати. Відчувати себе нещасними та нереалізованими. Бути в гонитві за чужими фальшивими цінностями та хибними цілями.
Навіть, знайшовши, довгий час можемо приймати це. Звикати. Перебудовувати свою особистість.
Але відчуваємо цілісність себе. Що все нарешті встало на свої місця. Важлива частина нас знайшлась. Ми глибоко дихаєм. Глибоко себе відчуваєм. Справжній контакт з собою. Розуміємо як довго до цього йшли. Хоча це виявилося так легко і просто…
І саме так розпочинається новий етап нашого життя…
©️Людмила Мініна