Залежний тривалий час знаходиться в ремісії. Відмовився від вживання алкоголю, наркотиків чи азартних ігор. Пообіцяв рідним. Пройшов лікування залежності у психолога. Був у клініці чи реабілітаційному центрі. Йде шляхом тверезого життя. Але в якийсь момент — знову повертається до вживання…
Чому так відбувається?… Що стало причиною зриву?…
Спочатку важливо відмітити те, що не є зривом:
– Не було наміру видужувати, бути тверезим. Жодних внутрішніх аргументів. Людина знаходилась у рамках вимушеної відмови — через контроль близьких, знаходження на лікуванні в медичному закладі, в реабілітаційному центрі, закрита вдома, ізольована та ін. Це було просто питання часу і можливості — коли залежний знову повернеться назад до вживання чи гри.
– Залежний не відмовлявся — продовжував вживати, грати в азартні ігри далі, вдало приховуючи від усіх. Жодних внутрішніх аргументів. Ніякої зупинки не було. Лише для оточення це є зрив — бо вони наївно вірили в його ремісію та обіцянки.
Що таке зрив?
Зрив — це тоді, коли ремісія справді була, був намір, бажання, прикладені зусилля, тривалий час відмови та радість від тверезого життя.
Що стає причиною тоді?
Основні причини зриву:
- Заперечення залежності. Це є самою основною і найбільш поширеною причиною. Людина відмовилась від вживання алкоголю, наркотиків, ставок, казино, порнографії, але до кінця не захотіла визнати свою залежність. Через сором, слабкість, протест, глибоке небажання відмовлятись. Тому в якийсь момент щиро повірила в фантастичну думку — що уже повністю здорова й один раз не нашкодить, трохи «розслабиться» і знову відмовиться, влаштує собі коротку «відпустку», спробує ще раз, «випустить пар», на цей раз точно зможе контролювати…
- Позитивна сторона. Не пропрацьовано те, що хорошого і важливого дає залежність. А цього чимало. Для самої людини особисто, її стосунків, сім’ї. Що символізує залежність для неї. Що є живою серцевиною. І як наслідок — це все знову затягує назад.
- Вимушений зрив. Фізичний біль. Тривала хвороба, що супроводжується інтенсивним болем, який неможливо терпіти. Людина не бачить іншого виходу — тому вдається до крайніх мір. Ефективна медична допомога та лікування можуть вирішити дану ситуацію.
- Інтенсивний душевний біль. Залежного переповнюють почуття горя, втрати, покинутості, невимовного суму, відчаю, безсилля. Людина звертається до свого дієвого, перевіреного способу — вживання. Такий зрив можливий, коли людина ще дуже «сира», ще не укріпилася в тверезості. Коли утвердилася — використовує інші способи справитися — зовнішня допомога, підтримка, проживає душевний біль та звертається за професійною допомогою.
І на останок. Є позитивна сторона. Через що б не відбувся зрив — це прекрасна можливість зміцнити та посилити свою тверезість.
©️Людмила Мініна